Тебе я згадую, кохана батьківщино,

Ніжну, як мати, й мрійну , як весна,

Купаюсь в пахощях садів твоїх, Вкраїно,

І чую плескіт рідного Дніпра.

Чи ж є де краще місце на цім світі,

Щоби красу божествену твою

Можна зрівняти й щиро полюбити,

Так як тебе ,Україно, люблю.

Блакитний спогад з юного дитинства

Повіки буде серце полонить,

І вірю, прийде мить свята врочиста

Й над степом пісня волі забренить.