Наша Шульгинка
Новини
Поспілкуємося ?
Наш опрос
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Шульгинці
Село - це перш за все його люди, численні покоління селян, які протягом всього життя розбудовували його. І Шульгинка не є виключенням. Вона є малою батьківщиною для людей які тут народилися та виросли. Шульгинці славляться своєю працьовитістю та мужністю. Багатьом шульгинцям ми завдячуємо тим, що вони протягом років робили все, щоб Шульгинка була квітучою та на диво гарною.
Одним з цих людей є Величко Григорій Федорович – 1918 року народження, корінний шульгинець. Який в роки Великої Вітчизняної війни брав участь у бойових діях. Потім у 1961 році був обраний головою правління Шульгинської сільської ради. За час його правління було збудовано Будинок культури , зростали вулиці, сади, парки. Усе робилося в злагоді та з оптимістичним настроєм. Зараз Величко Григорій Федорович пенсіонер, інвалід та ветеран Великої Вітчизняної війни, радить та допомагає людям витримати умови сучасного життя.
Одним з цих людей є Величко Григорій Федорович – 1918 року народження, корінний шульгинець. Який в роки Великої Вітчизняної війни брав участь у бойових діях. Потім у 1961 році був обраний головою правління Шульгинської сільської ради. За час його правління було збудовано Будинок культури , зростали вулиці, сади, парки. Усе робилося в злагоді та з оптимістичним настроєм. Зараз Величко Григорій Федорович пенсіонер, інвалід та ветеран Великої Вітчизняної війни, радить та допомагає людям витримати умови сучасного життя.
Також велику роль відіграє в житті Шульгинки Язєва Валентина Петрівна. Вона народилася в 1948р. в селі Шульгинка. З першого по одинадцятий клас вчилася в Шульгинській середній школі. Валентина Петрівна має звання «Старший викладач», «Викладач-методист першої категорії» « Відмінник народної Освіти України» «Ветеран праці» Одружена. Має дочку та чоловіка. Зараз пенсіонерка, веде активну громадську роботу в селі, депутат сільської Ради, член хору ветеранів. В 2007 році вийшла книга про Шульгинку та її людей під назвою «У любові біжать літа» автором якої є Валентина Петрівна.
Дуже велику роль в житті Шульгинки відіграє Філатов Володимир Вікторович. Він уже більше чверті століття очолює Будинок Культури. Володимир Вікторович за фахом режисер, та в першу чергу він є талановитою та енергійною людиною. Філатов живе своєю роботою, сценою, він постійно знаходиться у творчому пошуку, чим заряджає своїх односельців. Володимир Вікторович є ліричною та творчою особою, він дуже любить писати вірші які завжди з захоплення та великим задоволенням слухають шульгинці. Ось один з них:
Дуже велику роль в житті Шульгинки відіграє Філатов Володимир Вікторович. Він уже більше чверті століття очолює Будинок Культури. Володимир Вікторович за фахом режисер, та в першу чергу він є талановитою та енергійною людиною. Філатов живе своєю роботою, сценою, він постійно знаходиться у творчому пошуку, чим заряджає своїх односельців. Володимир Вікторович є ліричною та творчою особою, він дуже любить писати вірші які завжди з захоплення та великим задоволенням слухають шульгинці. Ось один з них:
Я отношусь к природе благосклонно!
Но птичий мне не нравится удел…
К примеру, материнские законы -
У них же все не так, как у людей!
Чтоб научить детеныша летать,
Его с гнезда выталкивает мать !
Где чувства, сострадание, где жалость?
Он падает,- и ближе у земли
Вдруг крылья расправляет и парит,
И ясно всем, что птица состоялась!
Мать смотрит на детеныша с гнезда-
Исполнен долг, исчезло материнство…
Лети, малыш! Ты больше никогда
Сюда, в родимый дом, не возвратишься.
Не дай господь, нам всем с людским обличием,
Прожить на свете по законам птичьим!
Стремитесь ввысь, подобно птице вольной,-
Но помните,- оттуда падать больно!
Но птичий мне не нравится удел…
К примеру, материнские законы -
У них же все не так, как у людей!
Чтоб научить детеныша летать,
Его с гнезда выталкивает мать !
Где чувства, сострадание, где жалость?
Он падает,- и ближе у земли
Вдруг крылья расправляет и парит,
И ясно всем, что птица состоялась!
Мать смотрит на детеныша с гнезда-
Исполнен долг, исчезло материнство…
Лети, малыш! Ты больше никогда
Сюда, в родимый дом, не возвратишься.
Не дай господь, нам всем с людским обличием,
Прожить на свете по законам птичьим!
Стремитесь ввысь, подобно птице вольной,-
Но помните,- оттуда падать больно!
