Наша Шульгинка
Новини
Поспілкуємося ?
Наш опрос
Статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Туризм в Шульгинці
27 вересня Україна відзначає День туризму. Це свято романтиків з рюкзаками за спиною, мандрівників з валізами, туристичних інструкторів та провідників. Такі люди, безумовно, є в кожному куточку нашої країни. Але ми часто забуваємо про те, що луганчани можуть бути не тільки власне туристами, а й приймаючою стороною. Луганщина туристична - звучить, звичайно, незвично, проте це факт. Наша область уже переступила рубіж містечкового туризму і вийшла на республіканський рівень. І тепер може презентувати український побут іноземцям. Українське село як туристичний об'єкт нітрохи не гірше польського чи чеського.
Альтернатива модному курорту або поїздці на море - сільський, або як його ще називають, зелений туризм, вже успішно розвивається і в нашій області, в Старобільському районі. Можливо, під дорожнім покажчиком - с. Шульгинка - скоро з'являться написи кількома мовами, адже іноземні туристи вже приїжджають в українське село.
Жителі Шульгинка дуже пишаються своєю малою батьківщиною. У селі живе три тисячі чоловік - сьогодні це дуже багато. До того ж Шульгинка вважається найстарішим поселенням області. Поруч велика траса, недалеко річка та мальовничий ліс. Таким вигідним поєднанням вирішили скористатися селяни і організували «зелену садибу» для прийому гостей - «Садиба на узліссі».
Таких місць у нашій області поки небагато. Тому господарі зелених садиб, туристичних центрів і навіть так званих «агроосель» добре знають один одного. Зі сміхом розповідають, як від однієї господині втік канадський турист - не витримав тижневої дієти на варениках. Тому хороші господарі стіл намагаються урізноманітнити. Знову ж таки - продукти найсвіжіші і натуральні. Частково за цим і приїжджають в село городяни - подивитися, де росте полуниця і звідки береться молоко. Французи, до речі, навіть самі пробували доїти корову. Сільський антураж їм дуже сподобався. А от у музеї сільського побуту багатьом хочеться навіть залишитися ночувати - Мазаний підлогу, різноманітні глечики, антикварний «Кобзар» і набиті соломою матраци замість перини.
Зараз туристів тут немає, хоча сезон відкритий цілий рік. А в музей, створений першопрохідцями зеленого туризму, ходять місцеві школярі на екскурсії. Цікавих експонатів тут - хоч греблю гати. Ось цей скриня - прадід сучасних шаф і комодів. У такі скрині складали дівоче придане. Його відновила Старобільська художниця і прикрасила власним методом розпису. Тут є і старовинне коромисло, і дивовижні рушники зі слобожанської вишивкою ...
Садиба сертифікована київськими фахівцями. Задоволення зануритися в побут українського села коштує від ста до ста п'ятдесяти гривень на добу з людини. Це - з розкішним триразовим харчуванням.
Займатися розвитком туризму господиня «Садиба на узліссі» Віра Михайлівна вмовила і знайомих. Вони поки що будують садибу. Тут теж буде музей, традиційна лазня, вихід до річки. Поки готовий сам будинок - з домотканими доріжками і незвично низькою стелею. Зате освітлення - цілком сучасне, але й тут не обійшлося без історичної деталі - ось так прокладали проводу на зорі електрифікації. Що і як будувати і відновлювати - вивчали в музеї українського села під відкритим небом, спеціально з'їздили в Пирогово.
Ну а поки гостей немає, господарі займаються благоустроєм садиби. У планах - побудувати сінник, де можна буде ночувати і дивитися в телескоп на зірки, організувати риболовлю і водні прогулянки, та хіба мало ще чого цікавого є в українському селі! Будемо раді бачити вас у нас!
